У цьому творі я хочу розпов
істи вам про мою домашню рослину- чарівну фіалку. Я пам'ятаю той день, коли її мені подарували. Мені виповнялося одинадцять років, був сонячний ранок. До мене у кімнату війшли батьки й сказали, що дарують мені вірного друга, та віддали фіалку. Спочатку, у силу років, я не зрозуміла, як рослина може бути другом, але подякувала і поставила її на підвіконня.
Пройшло декілько років. Багато чого сталося зі мною. Але, як би тяжко не було в мене на душі, я підходила до підвіконня та дивилася на мою домашню рослину, на друга дитинства- фіалку, і на душі в мене ставало легше.. Не треба мріяти про неосяжне- гарних друзів, взаємне кохання, вічне життя- просто подивитесь по сторонах, можливо, там і є ваше щастя..