Рік написання: 1847
Жанр: громадянська лірика, зв’язок поезії з усною народною творчістю.
Тема: відтворення трагічного становища життя на Україні, пов’язаного з тогочасним суспільним ладом.
Ідея: засудження влади, яка руйнує щастя українців, чинить перешкоди повноцінному їх життю.
Основна думка: немає радості, щастя в українських оселях, бо народ позбавлений волі. Художні засоби «Ой три шляхи широкії» Метафори: «шляхи зійшлися», «калина зов’яла», «шляхи терном заростають»
Епітети: «шлях широкий» Композиція «Ой три шляхи широкії» Експозиція: брати розійшлися з України на чужину.
Зав’язка: рідні брати насаджують дерева, кущ калини як обереги на випадок лиха, нещастя. Кульмінація: страждання матері, сестри, діточок, коханої, внаслідок цього висихають насаджені ними явори, ясени, тополя, калина. Розв’язка: Не вертаються три брати, По світу блукають. А три шляхи широкії Терном заростають. Поезію «Ой три шляхи широкії…» називають перлиною поетичної творчості Т. Шевченка. Побудована вона за фольклорними мотивами, коли козаки поїхали шукати в далекі світи своєї долі (а можливо, їх змусили служити у війську) й не повернулися. Страждає стара мати, жінки з діточками, гине наречена. Вірш написаний під час перебування поети в казематі, де був він у неволі, самотній, страждаючий. Тому в його по етичних рядках і вилилося гаряче співчуття до таких же знедолених.