1.«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу, – проголошує Панас Мирний, – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування».
2.«Мова – доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її», – стверджує О. Гончар.
3.«Поки живе мова в устах народу, до того часу живий народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відібрати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків», – запевняє педагог К. Ушинський.
4.«Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос – більш нічого, А серце б'ється –
ожива, Як їх почує!..Знать од Бога І голос той, і ті слова Ідуть меж люди!..» –
виголошує Т. Шевченко.
5.«Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її,
вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за
приступність мови, за багатство мови...» – закликає М. Рильський.