У нашого народу весна
асоціюється з образом гарної молодої дівчини, голову якої прикрашає вінок із
квітів. Народний образ весни – це образ краси, надії і сили. Дівчина-весна – бажаний і
довгожданий гість, оскільки з її приходом пробуджується від довгого зимового
сну природа й увесь світ, а від цього
стає радісно і тепло на душі.
Так, за народними прикметами першою ознакою приходу весни вважався посвист байбака. Удосталь виспавшись за довгу
зиму, звірок, відчувши тепло, вилазив з нірки, ставав на задні лапки і,
нашорошивши вушка та піднявши вгору писок, голосисто оповіщав про свою з’яву
під весняним сонцем. Люди спеціально ходили в степ, щоб не проґавити голос
живого провісника тепла. .