-Доброго дня!Чи не могли б Ви допомогти мені з валізою?
-Доброго,так , звісно,а яке ваше місце?
-Дякую. Сьоме.
-Оце збіг,так я з вами поруч.
-Справді,аж дивно.
-Може познайомимось,адже нам разом їхати,мене звати Сергій,а вас?
-Мене Оленою звуть.А до кого ви їдете?
-Я їду додому із навчання,а ви?
-Я до подруги нагостину.
-Можливо я знаю її,де вона живе?
-Так її знають всі вона дуже відома дівчинка в вашому містечку.Звуть її за звичай Мар'яною або дівчинка з золотою косою.
-Так так я її знаю,ми в дитинстві часто грали на центральному майданчику.
-Мені дуже приемно,а де ви навчаетесь?
-Я навчаюсь в політехнічному інституті,але я хочу бути відомим художником.
-О як цікаво,і у вас уже є якісь творіння?
-Так декілька картин я вже виставляв на виставці.Ой нам треба вже виходити,якщо вам цікаво то запрошую вас до мене на каву і я зможу вам показати мої малюнки.А про мою адресу дізнаетесь у Мар'яни.
-Так я неодміно завітаю до вас,вам зручно буде в суботу по обіді.
-Я буду чекати зустрічі.Допобачення
-Допобачення.