Мавпа до старості слабка очима стала; А у людей вона чула, Що це зло ще не так великий руки: Лише варто завести Окуляри.Очок з півдюжини собі вона дістала; Вертить Очок так і сяк:То до темю їх притисне, то їх на хвіст наніжет, То їх понюхає, то їх поліжет; Окуляри не діють ніяк."Тьху прірву! - Каже вона, - і той дурень, Хто слухає людських всіх брехня: Все про Очки лише мені набрехав; А пуття на-волосся немає в них ". Мавпа тут з досади і з печалі Про камінь так схопила їх, Що тільки бризки заблищали.
___
До нещастя, то ж буває у людей:Як не корисна річ, - ціни не знаючи їй,Невіглас про неї свій толк все до худу хилить; А якщо невіглас знатнішим, Так він її ще й жене.