Батько Солона, Ексекестид (рідше називають ім'я Евфоріон), належав до
знатного евпатридського роду Кодридів, а мати була родичкою Пісістрата. Рік
народження Солона точно невідомий. В усіх біографічних даних, що дійшли до нас,
багато легендарних прикрас. Батько Солона не мав великого статку і не
користувався впливом, так що Солон належав до людей середнього стану. Вже
замолоду він став займатися торгівлею, до чого його спонукали фінансові
обставини сім'ї. У торгових справах він багато подорожував. Під час подорожей
Солон, за переказом, зустрічався зі славнозвісними мудрецями того часу (Періандром
Коринфським, Фалесом Мілетським, Анахарсісом).
На основі поширеного в античному світі переказу, Солон набув популярності
завоюванням у мегарян острова Саламін. Унаслідок декількох невдач, що їх
зазнали афіняни в боротьбі з мегарянами через Саламін, пропозиції щодо
поновлення боротьби за «бажаний» острів, ніби-то були заборонені під страхом
страти. Тоді Солон вдав божевільного і прочитав на площі свою елегію. Натхнені
нею афіняни почали війну і, під начальством Солона, завоювали острів. Цей
переказ, скоріше за все, легендарний: острів Саламін був завойований, імовірно,
пізніше, Пісістратом (на той час відноситься може бути, і знаменита елегія).
Іншою заслугою, що принесла Солону широку славу, вважалося збурення ним греків
до священної війни проти міста Кірри, жителі якого знущались над Дельфійським
оракулом. Нарешті, Солону приписувалася участь у вирішенні справи про осіб,
винних у святотатському побитті прихильників Кілона: Солон ніби-то переконав
винних підкоритися суду тридцяти. Стверджували, що він запросив для очищення
храму критського жерця Епіменіда і подружився з ним. Імовірніше за все, дійсною
причиною піднесення Солона і його широкої популярності була його поетична
діяльність.
Солон мав схильність до хлопчиків і зараховував це в число благородних,
почесних занять достойних людей. Плутарх згадує про переказ, який приписував Солону
кохання до Пісістрата, завдяки якому, коли між ними відбувся розрив на
політичному ґрунті, між ними залишилось почуття взаємного обов'язку.