АНДІЄВСЬКА ЕММА
19 березня 1931 року
Народилася Емма Андієвська у м. Сталіне 19 березня 1931 року. Під час війни
разом з родиною емігрувала на Захід. Спочатку Емма Андієвська мешкала в Німеччині, згодом у Франції, а потім в
Америці. Пізніше повернулася знову до Німеччини і там живе у місті Мюнхені. Вона
авторка поетичних книг, а також збірок прозових творів (оповідань, романів). Наша
землячка знана у західному світі і як художниця.
Емма Андієвська належить до найвідоміших поетів української діаспори.
Незвичайним був її дебют на початку 50-х років, коли з'явилася перша збірка віршів.
Тогочасні.
Критики поставили поетесу на рівень раннього Тичини й Артюра Рембо
(французький поет), відзначили єдність поетичного стилю з малярськими роботами, якими
вона ілюструє свої книги.
Е. Андієвська не стала на шлях продовження тих реалістичних традицій, за якими
дійсність відображувалась у формах самої дійсності. Відхід від традицій засвідчують
інтерпретатори віршів Андієвської. Тож спробуйте знайти у віршах, уміщених в цій книзі, оті поєднання несумісного,
спробуйте проникнути в коло витвореного нею світу і відчути тепло неспокійного серця
нашої землячки.
Не менш складними для розуміння і сприймання є прозові твори Емми Андієвської,
зокрема «Роман про добру людину», в якому реальність поєднується з химерними
епізодами, міфами, легендами. Тут переосмислюються біблійні сюжети, картини Пекла і
Страшного Суду. Водночас це цілісний твір, в якому автор беззастережно стоїть на боці
Добра. І зло тут впізнається відразу, в які б воно шати не вбиралося.
«Роман про добру людину» переносить читача в перші повоєнні роки до
Німеччини, в табори переміщених осіб, а точніше в табір, де чекають рішення
репатріаційної комісії, в яку входять представники СРСР, сотні українців, закинутих
виром другої світової війни за межі рідної землі. Нещодавно фашисти знущались над
ними у концентраційних таборах, тепер ці люди чекають страждань вже від «своїх»,
енкаведистів, які пролізли в комісії і прагнуть якомога більше табірників відправити на
розправу до Радянського Союзу.
В такій напруженій до краю ситуації прозаїк зображує своїх героїв, яким треба
зробити вибір: повернутись на батьківщину чи стати емігрантами. Вони люблять Україну,
але повернутись до неї на можуть. І для дітей і для дорослих щира, любов до рідного краю
— то єдина мета. життя й утіха. Вона стає засобом перевірки вартості людини у
критичних ситуаціях. Незвичайною є малярська майстерність Емми Андієвської- В анотації до її
виставки, яка розгорнулась навесні 1994 року в Києві, в Українському Домі. наводилась
така оцінка її творчості з німецької газети «Зюддойче цайтунг;» «Емма Андієвська не
лише відома на Заході як художниця з даром оригінального творчого мислення, її
малярство комунікативне, довірливо налаштоване до людей.
Органічний світ Емми Андієвської привабливий. Він також надреальний, в ньомусинтезується досвід європейського малярства: сила експресіоністів, поезія Шагала. Ті
малярство інтуїтивне. Яскраві відкриті барви, колоризм — енерготворчий струмінь її
творчості».
Художниця виставлялася в багатьох країнах світу. Вперше глядачі (побачили її
акварелі в Мюнхені в 1956 році, потім в Нью-Йорку — у 1989 році, Емма ілюструвала свої
збірки «Архітектурні ансамблі» та «Знаки».
Літературна творчість нашої землячки представлена у багатьох збірниках прози й
поезії. Головні з них:
Поезія: «Поезія» (1951 р.); «Народження ідола» (1958 р.); «Риба і розмір» (1961 р.);
«Кути опостінь» (1962 г.);та ін.
Незвичайний погляд на життя, притому ж правдивий, виростає з самої дійсності —
доброї і лихої, і різнобарвної. Добро повинно перемагати, і це ми бачимо в її творах.
Ознайомтесь з ними, і ви в цьому переконаєтесь самі