ЧЕРЛЕ́НИЙ, а, е, діал., поет. Те саме, що червлений. Йде вояк, закутий в зброю, Щит черлений на руці (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 352); Осінні вітри зі свистом, Прогнавши птаство з лісів, На полі черленим листом Вкривають новий посів (Іван Вирган, В розп. літа, 1959, 53).