. Читання оповідання Б. Вовка «Зелена аптека»
Зелена аптека
Мишко з дідусем мало не щодня бувають у лісі. Дідусь тут як удома. Усе знає. Де треба шукати ягоди. Де ховаються гриби. Добре знається на травах і квітах. Якось сказав дідусь, що ліс — то зелена аптека. І цим дуже здивував Мишка. Зелена аптека? Чому це ліс — аптека? А дідусь усміхнувся та й мовив:
— Почекай, онучку, побачиш чому. Йдуть вони лісом навесні — квітнуть конвалії. Дід і каже:
— Приглянься-но, Михайлику, до цієї квітки. Гарненька. Духмяна. Та ще й цілюща. З неї ліки готують. Для тих, у кого серце хворе. Ідуть лісовою стежкою дідусь з онуком улітку.
— Придивляйся до квіток, до трав, онучку, придивляйся. Бачиш, деревій цвіте, а отам, де метелик, лісові калачики. Великої цілющої сили й ці квіти. Ось на краєчку стежки помітили листя подорожника. Дід зупиняє онука:
— Обережніше ступай, Мишко, та запам’ятай: ця рослина до стежок і доріг тулиться. Тому й зветься подорожником. Непоказний він, а людині справжній друг. Знадобиться зупинити кров, загоїти рану — стане подорожник у пригоді. Бачиш, як багато цілющих трав, квітів у лісі? Тепер розумієш, чому називають ліс зеленою аптекою?
— Про які цілющі рослини ви дізналися?
2. Робота над загадками про лікарські рослини
**********************************
Стоять на галявині сестрички
Золотії очі, білі косички. (Ромашка)
**********************************
Як припустить теплий дощик,
Я згорнусь в зелений кошик.
А коли година гожа,
Я на сонце в небі схожа. (Кульбаба)
**********************************
Викупана в сонечку
Стоїть собі донечка.
Бджоли сонячний медок
Дістають з її квіток. (Липа)
**********************************
Що то за рослина,
Що вбиває звіра? (Звіробій)
**********************************
Розкажу я вам до діла:
Жовтий сік у цього зілля
І квітки — жовтогарячі,
Має він таку задачу:
Рани людям лікувать
Всі про це повинні знать. (Чистотіл)
**********************************
Стоїть, коливається,
Головою величається,
А торкнеш — кусається. (Кропива)
**********************************
Лікує хвороби шлунка, кашель, гоїть рани
Листячко довгасте з жилками-нитками
Можеш ти прикласти до своєї рани.
Вздовж доріг, стежинок я люблю рости,
Скрізь мене побачиш, де крокуєш ти. (Подорожник)
3 Легенда про цілющу ромашку
У бідної жінки захворів син. Грошей на ліки в неї не було, і вона ходила по степу й збирала всі рослини, які хто порадить.
Одного разу вона зустріла бабусю, яка несла в руках пучок білих пахучих квітів. Почувши про горе матері, бабуся простягла їй квіти: «Зроби з них відвар і напої синочка». «А як же звуться ці квіти?» — запитала жінка. «Як вилікується синок, то й назвеш їх ім’ям свого сина».
Хлопчика звали Романом, тож мати, напуваючи його відваром, промовляла: «Пий, синочку, ромашку і будеш здоровим!».