1) У кожного перед очима встала ніч, тиха та зоряна; сизим мороком криє вона чорнії гори, страшенні скелі. 2) Косили сіно лугове,і пахла м'ята. 3) Шумить Дніпро, лунає луск сокир, над вежею хмара повисла. 4) Кожна квітка повна сонця, що бринить, співа над світом.