Закон попиту – загальний економічний закон, згідно з яким за незмінюваності всіх інших параметрів зниження ціни зумовлює відповідне зростання величини попиту і навпаки, тобто між ціною і попитом існує обернена залежність. Про дію цього закону свідчить, по-перше, те, що низькі ціни спонукають споживачів купувати товари (практика «розпродажу» товарів за зниженими цінами). По-друге, оскільки споживання підлягає дії принципу спадної граничної корисності (покупець певного товару отримує менше задоволення або меншу корисність від кожної наступної його одиниці), споживачі купують додаткові одиниці товару лише за умови, що його ціна знижується. По-третє, ефект доходу й ефект заміщення. Перший виявляється в тому, що за нижчої ціни споживач може купити більше товару, не відмовляючи собі в придбанні інших альтернативних товарів. Другий – у тому, що за нижчої ціни споживач прагне придбати дешевий товар замість аналогічних, що подорожчали.
Простежуючи обернену залежність між кількістю реалізованої продукції і ціною, П. Самуельсон сформулював закон поступового зниження попиту, пояснюючи його тим, що:
* зниження ціни на певний товар розширює коло покупців,
* зниження ціни може спонукати споживача зробити додаткові покупки,
* зниження попиту за зростання ціни пояснюється тим, що споживач намагається замінити його іншими товарами (наприклад каву – чаєм), а також тим, що він стає біднішим і споживає менше товару.
Порівняння двох варіантів обґрунтування однієї причинно-наслідкової залежності дає підставу стверджувати, що логічніше цей закон сформульовано як закон попиту, оскільки закон зниження попиту, за П. Самуельсоном, відображає лише одну зі сторін взаємозв'язку між попитом і підвищенням цін, а закон попиту виражає залежність між попитом і зниженням цін. Загалом ці економічні закони відображають не глибинні, внутрішньо необхідні, суттєві зв'язки між окремими явищами і процесами, а поверхневі, на рівні здорового глузду. З цього приводу американські економісти при обґрунтуванні закону попиту зауважили, що здоровий глузд і елементарне спостереження узгоджуються з кривою попиту, а К. Еклунд зазначив, що ця модель у простій формі описує деякі діючі у господарстві сили.