Сніжинка. Така маленька, тендітна дівчинка. Про що вона думає, коли летить до землі? Гадаю вона думає про літо. Про те, що вона ніколи не побачить його. Про те, що відчувши ніжне, літне сонечко, вона розтане, помре. Але їй все одно хочеться доторкнутися до "Яблука Божого", хоча від цього і загибне. Хоча я можу й помилятися. Спостерігаючи за снігопадом у зимку, я не раз задавав собі це питання. Можливо, вона хотіла стати квіткою, чи навіть птахом? Взлетіти до неба, а не падати до долу. Чи можливо вона б хотіла стати людиною? Відчути, як це - жити. Вперше познайомитися, подружитися та закохатися. Але усе це для нас є загадкою. Так нехай усе це, так і залишиться загадкою.