РОЗРЯДИ ПРИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМПрислівники поділяються на :1.означальні і обставинні2.первінні та вторинніОЗНАЧАЛЬНІ ТА ОБСТАВИННІ ПРИСЛІВНИКИЗа значенням і роллю в реченні прислівники поділяються на означальні і обставинні.означальні прислівникиякісно- означальнідобре, наполегливо, погано, пішки, бігом, верхикількісно- означальнімало, надвоє, тричі, занадто, трохи, дужеспособу діїнавпочіпки, по-юнацькому,по-нашомуобставинні прислівникичасуторік, вчора, завтра, доти, завжди, досі, зранку, тоді, довікумісцявгорі, згори, вперед, звідусіль, там, десь, тут, поруч, звідти, тудиметинаперекір, навмисне, напоказпричинизопалу, спересердя, спросоння, згарячу, ненарокомОЗНАЧАЛЬНІ ПРИСЛІВНИКИОзначальні прислівники поділяються на якісно-позначальні, кількісно- позначальні іприслівники способу дії:прислівникиприкладиякісно-означальнівисоко, наполегливо, лагіднокількісно-означальнінадвоє, мало, тричі, занадтоспособу діївдало, напам'ять, гарноЯКІСНО-ОЗНАЧАЛЬНІ ПРИСЛІВНИКИЯкісно- означальними прислівники- це прислівники на -о, -е , що виражають якісну ознаку дії, відповідають на питання як? і переважно утворюються від якісних прикметників (дешевий®дешево, лагідний® лагідно).Якісно- означальні прислівники можуть мати вищий і найвищий ступені порівняння (веселіше, найкраще, значно вище): прикладиприслівниксміливовищий ступіньсміливіше, більш сміливонайвищий ступіньнайсміливіше, найбільш сміливоВищий ступень порівняння прислівників має просту і складену форми:проста форма утворюється за допомогою суфіксів -ше та -іше (складно® складніше, тепло® тепліше);складена- додаванням до прислівника звичайного ступеня слів більш, менш (більш важливо, менш рішуче).Для підсилення або уточнення значення прислівників вживаються також слова багато, куди, ще, трохи, значно (ще точніше, трохи гучніше).Найвищий ступінь порівняння прислівників також має просту і складену форми:проста форма твориться за допомогою префікса най- (довше- найдовше, глибше- найглибше);складена- додаванням слів найбільш, найменш (найбільш важливо, найменш цікаво).ІНШІ ОЗНАЧАЛЬНІ ПРИСЛІВНИКИКількісно- означальні прислівники характерізують дію, стан чи ознаку з боку кількостіі міри вияву. Вони відповідають на питання скільки? наскільки? як багато? якою мірою? (надвоє, трохи, занадто).Прислівники способу дії вказують на те, яким способом відбувається дія чи виявляється ознака. Прислівники цієї групи відповідають на питання як? яким способом? яким чином? (читатинапам’ять, говорити по-українському).ОБСТАВИННІ ПРИСЛІВНИКИОбставинні прислівники виражають різні обставини дії і поділяються на прислівники часу, місця, мети і причини:прислівникиприкладичасувіддавна, понині, зранкумісцяправоруч, вниз, здалекаметинавмисне, наперекір, напоказпричинизгарячу, зозла, спересердяПрислівники часу вказують на час, коли відбувається дія і відповідають на питання коли? відколи? з якого часу? доки? по який час?Прислівники місця означають місце або напрямок дії і відповідають на питання де? куди? звідки? доки? по який час?Прислівники мети означають мету дії і відповідають на питання для чого? з якою метою? навіщо?Прислівники причини вказують на причину дії і відповідають на питання чому? з якої причини? через що?ПЕРВИННІ ТА ВТОРИННІ ПРИСЛІВНИКИЗа походженням прислівники поділяються на первинні та вторинні:прислівникиприкладипервинні вторинні До первинних прислівників належить незначна частина прислівників, які утворилися так давно, що зараз навіть важко установити первісну форму.Це:прислівники місця (там, тут, скрізь, куди, де, звідки, звідти, скрізь, всюди);часу (коли, доки, доти, тоді, поки, іноді, інколи, завжди, тепер, потім);причини (тому, чому);способу дії (якось, однак, ледве, так, як, усяк, однак).До вторинних прислівників належить більшість прислівників української мови. Це слова, походження яких легко встановлюється співвідношенням прислівника з основами інших частин мови (по-людськи, хвилююче, верхи, кругом, по-своєму), або з основою іншого прислівника (як первинного, так і вторинного: дотепер, ледве-ледве, післязавтра, кудись).Лексичне значення цих прислівників співвідноситься з лексичним значенням усіх повнозначних частин мови, від яких вони утворені.