Змолоду Марічка була доброю і розсудливою, але згодом зазнала поневірянь бідної наймички. Коли ж вона вийшла заміж за Івоніку, то в неї з'явився власницький інстинкт, жадібність. Сенсом її життя була земля, на яку вона витрачала весь свій час.
Вона була скупою, кожні копійку рахувала, на вітер гроші не витрачала.
Щодо виховання синів, то вона більше уваги приділяла Михайлові, все найраще доставалось йому. Через те Сава став замкненою у собі людиною, ледащою, байдужим.