А по щокам котились сльози матерів,
Чиїх синів забрала ця війна ...
Ця втрата серце розрива !
Цей біль в душі безмежний і гіркий!
Від нього ліків не було й не буде.
Із болем жити їм завжди,
Тому що мати не забуде
Прощання з сином назавжди.
І ще не раз ...
І ще не раз проллються
Ці щирі сльози бідних матерів,
Бо знову й знов війна безжалісна і зла
Серця Героїв зупиня. .