Засудження тих, хто чує тільки власне «я», до всього іншого - байдужі, звеличення доброти, чуйності, прагнення надати безкорисливу допомогу тому, хто її потребує.
Казкова історія про яян містить у собі прихований повчальний зміст: справжня людина не може жити лише власним "я", не помічаючи навколо інших, не дбаючи про них. І добро, зроблене людиною, завжди повертається до неї.