Образ крилатої «людини» в художній літературі
Упродовж дорослого життя сьогоднішнім юнакам та дівчатам доведеться визначитись з вибором: як жити? ким бути? Твори, які ми з вами вивчали (Г. Гарсіа Маркеса, Максима Горького, Ф.Кафки), багатьох з вас вразили, зацікавили, спонукали до роздумів. Можливо, декому допомогли знайти відповіді на поставлені питання. Український поет В.Симоненко висловив свою думку так:
Люди різні між нас бувають —
Симпатичні, гарні, чудні.
Дні за днями, бува, куняють.
А живуть лиш у мріях та сні.
Може, це і не дуже грішно —
Не для всіх же доступна даль,
Тільки чомусь в очах їх смішно
Заплелися журба і жаль. І життя мовби їх не било. І дріма в них чимало сили, Але їм тільки сняться крила, Наяву — вони зовсім без крил. Тож які вони, ці “крилаті люди”?
Людей споконвіку цікавило питання: “Чому люди не літають? Чому люди не літають, як птахи?”. Ці слова ми і взяли як ключове питання до теми .(Озвучення слайду). В казках, міфах є достатньо багато героїв, які мають крила, які вміють літати або прагнуть злетіти. Це Дедал та Ікар, Ніка, Гермес — герої грецьких міфів. Дюймовочка, казкова героїня, у якої з’являються крила, коли вона стає щасливою. Найбільш відомим, на нашу думку, є Ікар, який не просто хотів літати в небі, а, незважаючи на засторогу батька, на небезпеку, таки піднявся до сонця. Це прагнення польоту можна визначити словами сучасної пісні:
Я свободен, словно птица в небесах!
Я свободен, я забыл, что значит страх.
Я свободен, с диким ветром наравне,
Я летаю наяву, а не во сне.
Тема “крилатості” цікавить багатьох прозаїків різних епох і країн. (Озвучення слайду).Образ “крилатої людини” має різні значення, іноді протилежні. Наприклад, у Максима Горького: “О, если б в небо хоть раз подняться!” і “Летай иль ползай — конец известен”. УЛ. Толстого “крилата людина” — ангел — бачить людей люблячими, а у Гарсіа Маркеса — навпаки, людям “несила жити в пеклі, повному ангелів”. Грегор Замза Ф.Кафки так і не зміг розкрити своїх крил, які сховалися під панциром на спині.
Найбільше нам сподобався твір, який ми прочитали самостійно: Р.Бредбері “Дядечко Ейнар”. ( Інтернет допоміг, але обговорення ми спеціально не читали, щоб мати свою думку). У письменника, як ми зрозуміли, людина “вільно літає”, коли любить, коли вільна, коли приносить щастя іншим, вірить у себе — тоді і сама щаслива. Цю тему ми ще будемо обговорювати. Але висновок такий: крила — це символ духовності, багатства думки, емоційного піднесення, впевненості та незалежності.
Крила потрібні лиш тим, хто літає.
Подумай, як живуть люди, що вони роблять, де вони’?
Затримайся і поміркуй, чому?
Одні ходять пішки, інші літають.
Деякі опускають руки.
…Для чого ми живемо?
Дехто ходить пішки, а хтось літає…
Ці слова Гарнера, думаю, якнайкраще підбивають підсумок сказаному.