Що таке — підкреслити? Це означає “вирізнити щось з-поміж чого-небудь”. Насамперед ідеться про написане: щоб виділити якусь його частину, під нею проводять риску. Тоді читач одразу спиниться на цьому місці в тексті. “Аркадій Валеріанович ще раз перечитує листа, помічає в ньому помилки, червоним олівцем жирно підкреслює їх і ставить внизу оцінку — двійку” (Михайло Стельмах). А в усному мовленні? У розмові, бесіді, лекції, аби привернути увагу до певного поняття, деякі слова, словосполучення, а то й фрази вимовляють гучніше, підвищеним тоном і таким чином підкреслюють сказане. Слухач реагує на це, зосереджується саме на тому, що виділене голосом, інтонацією. У цьому разі користуються лексемою наголошувати.Названі дієслова виступають не тільки в конкретному значенні “виділяти на письмі”, “виділяти інтонацією”. З іменниками думка, проблема, завдання тощо вони вживаються переносно. Можна підкреслити зовнішній вигляд когось чи чогось і ставлення до когось чи чогось. Звернімося до газетних сторінок: “Блідість обличчя підкреслювала гарячий блиск його очей”, “Темряву ночі підкреслювало полум’я розкладеного багаття”. Часом у реченнях природніше звучать слова-синоніми відтінюють, показують, виявляють і под.Наголошувати в переносному значенні вимагає після себе або прямого додатка в знахідному відмінку (наголошувати — що?), або додатка з прийменником на в місцевому відмінку (наголошувати — на чому?).“Вони (молоді новелісти) наголошують відважність, наполегливість, колективізм, талановитість у характері нашої людини” (з журналу); “Щодо Максимовича, то слід сказати, що цей один із перших у нас збирачів і ентузіастів вивчення народної творчості першим наголосив на зв’язку “Слова” (о полку Ігоревім) саме з українською народною творчістю” (Максим Рильський). Буває, наголошувати поєднують з непрямим додатком у знахідному відмінку з прийменником на.“Директор наголошував якраз на цю особливість свого заступника”. Така сполучуваність не виправдана.