Іван Вишенський — син
свого часу, коли пануючою ідеологією була релігія. Полеміст і шукав у ній
порятунку. Він вірив, що, вимоливши прощення у Бога, поліпшить народну долю,
уважав, що власний приклад
аскетичного життя спонукає сильних світу жити праведно і по совісті. Для себе
бачив шлях порятунку — покинути польсько-литовську державу і йти в пустелю.
Великому Каменяреві належать такі слова: "Іван Вишенський може ще і нашому
поколінню служити прикладом твердості, стійкості характеру, прямоти та ясності
у висловах своїх поглядів і згідності між переконаннями та цілим життям".