Мабуть, кожен учень погодиться, що
найбiльш затишним з-помiж навчальних кабiнетiв нашої школи був кабiнет
української мови. Оформлений з великим смаком, обладнаний найновiшими
технiчними засобами, з куточком етнографiї та народознавства, завжди чисто прибраний
та доглянутий, вiн справдi тiшив око.
Жаль, але про це
доводиться говорити в минулому часi. Трапилося так, що Марiя Iванiвна протягом
мiсяця не працювала у школi - вона лiкувалася. Такого, здавалося б, недовгого
термiну вистачило, щоб майже повнiстю знищити її зусилля.
Протягом мiсяця учнi
8-Б класу, якi вiдповiдають за порядок у кабiнетi, жодного разу як слiд його не
прибрали. Кутки засновано павутин ням, технiчнi засоби вкрито пилом i брудом.
Неполитi квiти зiв’яли.
Прикро й сумно бачити,
як недбальство, лiнь та безвiдповiдальнiсть нищать багатолiтню наполегливу
працю.