Чому людина не знає, доки живе.
Ішов одного разу Ісус Христос із святим Петром* дорогою і бачить — чоловік городить пліт. Підійшли до нього і дивляться, як він це робить.
— Чому з такого тонкого пруття городиш? — питає чоловіка святий Петро.
— Не таке вже воно й тонке,— відповів чоловік.— Яке є, таким і городжу.
— Узяв би та нарізав товстого пруття, то і пліт би був міцнішим,— озвався Ісус Христос до чоловіка.
— А нащо мені міцніший пліт? — посміхаючись, запитав чоловік.— До моєї смерті і цей видержить.
— А хіба ти знаєш, доки живеш? — здивовано запитав Ісус Христос.
— Певно, що знаю. Ще два роки мені залишилось прожити на цьому світі, то і цей пліт доти видержить.
А потім, кому буде потрібно, то нехай собі зробить інший. Попрощалися з чоловіком і пішли своєю дорогою.
— Це недобре, Петре, що людина знає, доки живе,— озвався по дорозі Ісус Христос до святого Петра.— Краще вже нехай людина не знає, доки живе, бо тоді вона буде сумлінно працювати і постійно дбати про себе і свою сім'ю.
Тому від того часу і аж донині жодна людина не знає, доки живе.
Святий Петро — учень Ісуса Христа, апостол, пророк.
Що побачили одного разу, подорожуючи, Ісус Христос із святим Петром?
Що в роботі чоловіка їх здивувало і насторожило? Яка розмова відбулася між ними? Прочитай.
Якого висновку дійшли Ісус Христос і святий Петро після розмови з чоловіком? Що з цього приводу сказав Ісус Христос Петрові?
Поміркуйте разом над виділеними реченнями. Як ви їх розумієте?
Зверніться до початку розділу. Пригадайте, що таке Біблія. Які ще назви має ця книга?
Чому зміст Біблії зберігся і дійшов до нас з глибини віків? Чому ця книга залишається цінною і для сучасних людей?
Що ви хотіли б запитати про Біблію, біблійні легенди?
Пригадайте, з якої легенди ці речення: Невдовзі буря вщухла, і люди знову стали до роботи. Вони ще не знали, яка біда їх спіткала.
Закінчіть уривок: Мінялися звичаї. Забувалися казки. Але й до сьогодні...