Щоранку маленька господиня Маша приносила маленьким кроленятам великий оберемок запашної конюшини. Вона клала їжу у годівничку, а сама йшла.
Щойно кроленята підбігали до їжі, як раптом із саду вилітала величезна бджола та починала кружляти над кроленятами. Комаха так страшно дзижчала, що налякані малюки тікали і ховалися хто де міг. Вони боялися, що крилате страховисько їх покусає. А бджола сідала спокійнісінько на конюшину і смакувала їжею, а потім летіла геть.
Після цього кроленята вже не наважувалися підійти до годівнички. Вони непокоїлися, що ця страшна комаха знову прилетить.
Увечері, приходячи до своїх маленьких кроленят, Маша дуже непокоїлася і щоразу казала: «Мабуть, наші кроленята захворіли, зовсім нічого не їдять». Вона навіть не здогадувалася, що бідолашні кожного вечора вкладалися спати голодними.
Якось із саду до кроленят завітав у гості їхній сусід - шпак, який жив у шпаківні на старій яблуні. Коли малюки розповіли своєму другові про страховисько, той почав сміятися: «Ох, які ж ви боягузи. Я її сам прожену коли вона прилетить, ось побачите».
- Ти лише хизуєшся - казали кроленята, - а потім сам тікатимеш, як злякаєшся.
Як тільки наступного дня Маша принесла маленьким кроленятам оберемок конюшини, поклала у годівничку і пішла, як знову задзижчала страшна комаха. Прямо згори вона полетіла на годівничку.
Кроленята хотіли вже й тікати, як сміливий сусідський шпак схопив бджолу своїм дзьобом. Комаха ледь вирвалася, та зі зламаним крилом полетіла геть.
Відтоді бджола ніколи більше не прилітала до кроленят поласувати їхньою їжею, кроленята наїдалися досхочу. Та кроленята запрошували завжди свого хороброго друга поласувати смачною їжею.