Біля мого будинку росте розкішний сад.Гарний він в будь- яку пору року.Та найкрасивіший і найщедріший сад восени.Виблискує на сонці ніжною позолотою листя,а поміж ним соком налиті яблука. А ось стара,розлога вишня вже скинула своє вбрання і тихенько дрімає .Легенький вітерець раз по раз зриває пожовкле листя і кружляє ,наспівуючи осінні мелодії . На краю ростуть кущі малини та смородини,а поруч окраса саду-квіти.
Молоді деревця,висаджені навесні стрункими рядами, готуються до своєї першої зими.Інколи стає трішечки сумно,що з першими морозами вся ця краса поникне.Та це буде потім.А зараз-золота осінь!