І ця пісня, і дві тополі, і веселка над селом, і золотий туман на заході, і дощик, що насправді йшов стороною, повернули душу парубкові. Не згинуть думи вікові, ні наша мова кришталева. Колесо терпко пахне гарячою гумою та ще, може,. пилом тих невідомих доріг, по яких воно котилося.