Велика, героїчна і трагічна постать, що стала символом непокірності та вільного духу козацтва. Северин Наливайко,
спершу простий сотник реєстрового козацтва, а потім – отаман і керівник
великого повстання, потужного народного руху проти шляхти. Був родом з
Галичини. Подався на Січ після того, як його батька вбила шляхта. У 1594
році здійснює похід в Молдавію, а потім – у Валахію і Трансільванію.
Повертається на службу до князя Острозького, а влітку того ж року за
допомогою військової сили реєстрових козаків під приводом боротьби з
татарами захоплює Поділля. Звідси й розпочалося велике повстання. На
допомогу Наливайко покликав Запорозьку Січ.
Повстання почалося в Брацлаві, давньому адміністративному центрі
Східного Поділля. Тамошня шляхта, яка зовсім нещодавно дісталася сюди і
почала керувати зовсім не так, як це робила Литва, довела козаків до
того, що вони її перебили. Северин Наливайко закликав
народ до повстання, причому він усвідомлював потребу в об’єднанні
козацької та народної маси. Козацький сотник пам’ятав долю Косинського
та минулорічні помилки повстанців, тому спрямував агресію козаків та
селян на периферію, в сільську місцевість, намагаючись уникати великих
польських з’єднань та не вступати з ними у боротьбу. За короткий період
часу козаки спромоглися взяти під свій контроль частину Молдавії, все
Східне Поділля, Київщину та частину Волині. Потім Наливайко вдерся у
Білорусь і там організував повстання проти литовської шляхти. Повстання
набирало грандіозних масштабів. В листопаді Наливайко захопив Бар, а в
грудні – Вінницю. Звідти його частина військ рушила на Волинь і
підкорила Луцьк, а січовий ватажок Лобода пішов до Білої Церкви.
Повстання охопило Південні райони Білорусі, і Наливайко увійшов до
Могилева, а в Рєчиці випустив звернення до короля з вимогою віддати
козакам територію між Бугом і Дністром. Проте Польща мобілізувала великі
сили, армію з Молдови на чолі з коронним гетьманом Жолкевським, а з
Литви на Білорусь вирушило 15 тисяч війська для боротьби із повстанням
та Северином Наливайком. Після того,як сили повстанців
з’єдналися, вони перейшли Дніпро і біля Лубен, на р. Солониця
організували укріплений табір, в якому два тижні витримували облогу.
Козаки та частина селян видали Наливайка, оскільки сподівалися, що тоді
поляки їх відпустять, але так не сталося, і майже всі повстанці
загинули. Наливайка стратили у Варшаві в 1596 році.