До Мольєра найвідоміші письменники доби класицизму Корнель і Расін у своїх творах стверджували, що справжня людина в будь-якій ситуації чинитиме відповідно до вимог здорового глузду й обов’язку, хоч через це страждатимуть її почуття. На відміну від своїх попередників, Мольєр іде далі: він стверджує, що серце і розум мають бути в гармонії, тому не тільки простофіля Журден висміюється в п’єсі, а й аморальний аристократ Дорант з холодним егоїстичним розумом.