Колобок
Були собі дід та баба та дожились уже до того, що й хліба нема. Дід і просить:— Бабусю! Спекла б ти колобок!— Та з чого ж я спечу, як і борошна нема?— От, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку борошенця, то й буде колобок.Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала в засіку борошенця, витопила в печі, замісила гарненько борошно, спекла колобок та й поклала на вікні, щоб простигав.А він лежав, лежав на вікні, а тоді з вікна на призьбу, а з призьби на землю в двір, а з двору за ворота та й побіг покотився дорогою.Біжить та й біжить дорогою, коли це назустріч йому зайчик.— Колобок, колобок, я тебе з'їм!— Не їж мене, зайчику-лапанчику, я тобі пісеньки заспіваю:— Ану заспівай!Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
То й від тебе втечу!
Та й побіг знову. Біжить та й біжить... Перестріває його вовк:— Колобок, колобок, я тебе з'їм!— Не їж мене, вовчику-братику, я тобі пісеньки заспіваю.— Ану заспівай!Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
Колобок
То й від тебе втечу!
Та й побіг... Аж іде ведмідь.— Колобок, колобок, я тебе з'їм!— Не їж мене, ведмедику, я тобі пісеньки заспіваю.— Ану заспівай!Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
Я від вовка втік,
То й від тебе втечу!
Та й побіг. Біжить та й біжить дорогою... Стрічається з лисичкою:— Колобок, колобок, я тебе з'їм!— Не їж мене, лисичко-сестричко, я тобі пісеньки заспіваю.— Ану заспівай!Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
Я від вовка втік,
Від ведмедя втік,
То й від тебе втечу!
— Ну й пісня ж гарна! — каже лисичка.— От тільки я недочуваю трохи. Заспівай-бо ще раз та сідай до мене на язик, щоб чутніше було.Колобок скочив їй на язик та й почав співати:Я по засіку метений...
А лисичка — гам його! Та й з'їла!