Як часто людина міркує над тим, що вона щаслива? Що вона, по-справжньому щаслива, а не на словах. Мабуть ніколи. Пояснюючи це браком вільного часу, або не вмінням цього збагнути.«Сміливі завжди мають щастя», казала Сірчиха у творі Багряного «Тигролови». Як тоді виміряти ту сміливість, щоб збагнути чи дійсно ти щасливий? Сміливість – це йти до своєї мети не дивлячись на будь-які перешкоди до неї, долати свої страхи і не втратити віри в щасливий кінець. Мабуть так само міркував і Многогрішний. Жага до життя, до свободи, правди, допомогли йому у скрутні часи. Також думку Івана, як ми бачимо, підтримує й Наталка. Полюбити людину всією душею, це вже великий вчинок, але почути приховану правду й зрозуміти її почуття та страхи, розділити їх на двох, та йти разом з коханою людиною в жахаючу невідомість, не дивлячись на міркування рідних. Це і є шлях сміливості до щастя. Близькі і рідні завжди підтримають дорогу для них людину, не дивлячись як може буде їм важко, вони завжди хочуть щоб ти був щасливий, адже в житті це головне.На мою думку, й справді тільки сміливі можуть бути щасливими. Пірнути з головою у невідомість, йти через випробування тернистого шляху життя, не відступитися від своєї мрії, й вірити, вірити, що в кінці тебе обов`язково чекає щастя.