Осінь увійшовши в свої права повелася спочатку суворо. Здавалося, все чогось хмурилась, сльозилась, а потім помякшала. Очистилось
небо від хмар. По густій блакиті
вийшло гуляти золоте сонце. Воно не гріло по-літньому, але золотило
дерева вкриваючи кожен листочок витонченими мережками, голубячи його.
Соколиний бір тепер золотимвся, багрянів палав холодним полумям. Кожен
ранок він готував все нові і нові візерунки, додавав гарячих фарб.Такого
чудового ранку хлопці знов зібрались в Соколиному бору. За минулі дні
вони встигли багато чого зробити, тому в лісі у них був тепер свій
притулок, бо за кілька днів і ночей вони побудували чудову землянку. Її
покрівля була зрівняна з землею і так замаскована що нізащо не побачиш.