1)Барвистість одвічна народної мови - це щось невимовне, прекрасне, казкове: і ласка любові, й червона калина, і пісня досвітня в гаях - солов'їна.
2)Розумним словом можна підбадьорити, надихнути на творчість, на добрий вчинок, на геройство.
3)Ниви то котились поволі в долину, то підіймались на високі горби.
4)Дзвенять гаї, мов арфи. а день біжить, сміється.
5) Усе життя людини минає у боріннях мислі й духу, у сумнівах і ваганнях, у діяннях.
6)Якщо людина розважлива, тоді довкола себе сіє добро і любов.