Молода лікарка щоранку купувала в магазині молоко для дитини. Щодня бачила пса, який із пляшкою та грішми в пакеті підходив до продавця і теж купував молоко для свого господаря-інваліда. Протягом трьох днів собака не приходив, тому дівчина вирішила спитати у продавця, чи знає де живе хазяїн собаки. Продавець сказав їй адресу, і лікарка, купивши молока та фруктів, відправилась додому до господаря пса. Вона довго звонила в двері, але за дверима було чутно лише сумний лай собаки. "Ох, лише б все було з ним добре" подумала дівчина. Через деякий час вона почула за дверима якийсь шум. Їй відчинив старенький дідусь, з першого погляду казалось що йому років 80. Густе біле-біле волосся, красиві сиві вуса, та добрі очі прикрашали обличчя старця.
- Онученько, що тебе до старого та німощного діда привело? - спитав він, посміхаючись.
- Ваша собака кожного дня купляла вам молока, а коли він перестав приходити, я затурбувалась та вирішила перевірити чи все з вами в порядку, - дівчина передала дідусю пакет з гостинцями, а він запросив її додому на чай.
Дідусь розповів про те, що він інвалід з часів другої світової, раніше з ним жила його донька, яка й приучила пса ходити в магазин, а сама поїхала від нього. Також він розповів багато історій з війни та свого життя. А пес його пошкодив лапу, тому й не міг приходити. Лікарка пообіцяла, що буде кожного дня до нього заходити і приносити молока.
___
Писала без вдохновения, и проверьте на грамотность прежде чем списывать, не могу точно утверждать что в плане грамотности все абсолютно правильно.