Моя вулиця 1. Я живу на тихій вузькій вуличці, яка називається провулок Зелений. Вона тягнеться вбік від шумного проспекту, тому з мого двора видно дахи багатоповерхових будинків. Навесні та влітку моя вулиця потопає в квітах та зелені дерев. По ній рідко їздять автомобілі, тому можна грати прямо посеред дороги. Ще недавно вона навіть не була заасфальтована, а тепер по ній приємно кататися на велосипеді. Завдяки тому, що вона тиха, по ній завжди неспішно розгулюють коти та собаки, а часом вони навіть сплять посеред проїжджої частини.І ми, і наші сусіди намагаємось підтримувати чистоту нашої вулиці – ми підмітаємо сміття біля дворів, прибираємо опале листя, висаджуємо квіти, взимку розчищаємо сніг, і тому вона завжди гарна.
Моя вулиця 2. Моя вулиця – широкий та шумний проспект Леніна в самому центрі міста. Це стара вулиця, вона зберіглася ще з довоєнних часів. Зараз вона людна, а по дорозі їздять не тільки автомобілі, а ще й маршрутні таксі, тролейбуси та трамваї. Коли до нас у гості приїздить бабуся, вона завжди дивується, як ми можемо спати в такому шумі. Коли трамвай проїжджає повз наш дім, навіть злегка дрижать стекла у вікнах. Влітку буває занадто пильно через транспорт на дорозі.Але мені моя вулиця подобається. На ній багато красивих старих будинків, є сквер з клумбами та фонтаном. По краях дороги висаджені каштани. Коли вони цвітуть навесні, стає дуже красиво. А крім того, на моїй вулиці є декілька великих магазинів та навіть кінотеатр, тож мені здається, дуже зручно жити в самому серці міста