-Хлопчику допоможи будласка мені внести дитячу каляску в автобус, а то я сама невпораюся...
-Я незнаю чи зможу, я дуже спішу в школу,боюсь запізнитися.
-Ну що ж поробиш напевно прийдеться самій якось все зробити
-Я б зрадістю вам допоміг, якби ж я незапізнювався...
-Якщо ти спішиш і неможеш ,може я сама впораюсь або попрошу у когось хто не зайнятий.
-Зачекайте, я всетаки вам допоможу
-Ой дитиино дякую тобі за твоє хороше серце
-Ви беріть дитину на руки, а я занесу дитячу коляску в автобус, покитой невідправився.
Школяр заніс дитячу коляску в автобус іжінка йому подякувала.
-Дякую тобі за твою допомогу!
-Я неміг уже відмовити вам вкотре...
-А як ебе звати?
-Мене звати Олексій
З усмішкою відповів хлопчик...
-Олексій ти маєш дуже гарне і*мя. Мого старошого сина звати Роман. Приходь до нас додому і ти зним познайомишся.
-Дякую за ваше запрошення, якщо я знайду вільну хвилину я обов*язково до вас завітаю.
-Всього доброго тобі Олексію!
-Допобачення!
Тим часом у школі...
-Олексій чому ти запізнився на урок?
-Вибачте татьяна Василівна.
-Що сталося?
-Подорозі коли я йшов в школу я зустрів жінку з дитячою коляской і вона просила моєї допомоги..
-І ти допоміг?
-Я неміг їй відмовити.
-Олексій ти гарно вчинив що допоміг жінц з коляской.
-Можеш рушати насвоє місце.
Тим часом вчителька розпочала свій урок.