«Блакитна панна» відкриває цикл «Гротески», який складається із десяти
поезій. Вороний витворює гімн весняній природі, молодості, натхненню.
Літературний рід: лірика.
Жанр: вірш.
Вид лірики: пейзажна (весняні настрої).
Провідний мотив: возвеличення краси природи та єдність
її з мистецтвом. Блакитна панна – це образ-символ Весни «у серпанках і
блаватах», якій уся земля виспівує: «Осанна!» і тривожить душу ліричного
героя:
І уже в душі моїй
В сяйві мрій
В’ються хмелем арабески,
І Миготять камеї, фрески,
Гомонять-бринять пісні Голосні
І сплітаються в гротески.Новаторство Миколи Вороного
виявилося в розширенні музичних можливостей українського вірша. «Я
писав не так од образу, як од звуку «, – зазначав він. Джерелом його
поезії є мелос, мелодія. Звук для символістів – понад усе. Специфічним є
розміщення рядків у строфах «Блакитної панни»: вони ніби сходинки, по
яких скрапує навесні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке
розміщення рядків поезії будить особливий темпоритм.
Блакитна Панна
-
Має крилами Весна
Запашна,
Лине вся в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах…
Сяє усміхом примар
З-поза хмар,
Попелястих, пелехатих.
Ось вона вже крізь блакить
Майорить,
Довгожданна, нездоланна…
Ось вона — Блакитна Панна!..
Гори, гай, луги, поля —
Вся земля
Їй виспівує: «Осанна!»
А вона, як мрія сну
Чарівна,
Сяє вродою святою,
Неземною чистотою,
Сміючись на пелюстках,
На квітках
Променистою росою.
І уже в душі моїй
В сяйві мрій
В’ються хмелем арабески,
Миготять камеї, фрески,
Гомонять-бринять пісні