Я ще мало що бачив на нашій планеті, але те, що вже побачив, дає мені право погодитися з висловленим у темі захватом.
На підтвердження цього вислову із безлічі явищ я виберу і спробую описати ті, що вже не раз зачаровували мене.
Зима в саду на дачі. Холонуть від холоду голі і чорні дерева. Але ледь пригріє весняне сонечко — все оживає. Сухі, здавалося, мертві гілки викидають живі бруньки. І незабаром усе наше селище стоїть в такому приголомшливому зелено-білому вбранні! Звідки взялися сили в цих корявих стовбурів, у цих чорних гілок? Скільки весен я не втомлююся цьому дивуватися! І завжди згадую Андрія Волконського і його зустріч зі старим дубом, що пізніше за всіх у лісі ожив після довгої російської зими. Одне тільки весняне пробудження природи дозволяє стверджувати, що планета наша надзвичайно прекрасна, що вона чудово влаштована.
А ще мені здається, що головна краса нашої планети в розмаїтості, яка існує в усьому: у ландшафті, у фауні і флорі. Гори й океани, моря і ріки, безкраї родючі степи і безплідні пустелі, ліси і вічні льоди — всього не назвеш і всього за одне життя не побачиш. А от безліч і розмаїтість трав, квітів на наших українських землях — це бачив кожен, але не кожен це сприймав як диво. Спробуйте наступного разу, потрапивши на квітучі луки, пильно придивитися. На вас чекає несказанний подив. Що за розмаїтість форм листя і квітів! Які барви! Назви скількох квітів і трав з побачених ви знаєте? Максимум одне з десяти, а то і з п'ятдесяти. І все це для чогось живе, цвіте, розмножується. А фауна?! Особливо підводна. Фауну морів і океанів мені довелось бачити в зоопарках і в телепередачах. Спочатку я задавався непотрібним, як тепер розумію, питанням: навіщо така незліченна кількість вигадливих форм і барв? Потім зрозумів, що дещо з цього функціональне, але ж далеко не все. Напевно, вирішив я, для краси, Для того, щоб милуватися одне одним і подарувати цю можливість нам, людям.
Усе на нашій планеті створено обдумано, усе взаємозалежно, усе виконує свою певну роль. Хто це все обміркував і створив? Чи мудрість якогось Вищого розуму, чи Бог це, або процес еволюції, або ще щось невідоме? Але головне, що захоплює і дивує: продуманість в усьому до останньої билини. І все таке прекрасне, таке красиве! А як говорив великий російський письменник, краса врятує світ. Краса цього світу врятує світ людей — так я розумію слова Ф. М. Достоєвського.