Марко Твен був популярним ще при житті, який-небудь фабрикант у його честь навіть ваксу випустив з його ім’ям, а газети його називали «другою знаменитістю Америки».У творі Марка Твена (Семюэла Клеменса) «Пригоди Тома Сойера” мова йде про хлопцях, яких пригнічує школа й церква, але все-таки таки їм вдається жити вільним і щасливим життямУ Тома немає батьків, але є тітка, сестра його матері, що любить його й піклується про нього. Тітка Полли завжди переймається, якщо покарає Тома, або якщо не покарає, тому що на неї впливає закон тих часів: «жалуючи дитини, ви губите його». І навіть коли вона карає Тома, Том прощає їй, знаючи, що тітка ніколи не робить цього через злість або ненавистьІноді тітка змушує Тома працювати у вихідні, щоб хоч якось покарати його. Але Том відкриває для себе один з найважливіших законів життя – роботу легко можна перетворити в захоплення, якщо просто змінити до неї своє відношення. Фантазія й винахідливість Тома завжди допомагають улаштувати яскравий спектакль із кожної справи, за яке він береться. Наприклад, фарбування забору він перетворює у відпочинок, до того ж одержує за це «платня» («капітали» всіх хлопців, до того ж яблуко від тітки й пряник, що прийшов до нього не зовсім праведним шляхом). Бути щасливим, оптимістом, незважаючи на всі життєві незгоди – це дарунок від народження, тому що не можна навчити людини бути щасливим, і Том власноручно створює своє життя, своє щастя, даруючи іншим радість пригод.Том неповторний – як би нам не хотілося, складно було б повторити його «подвиги», але ми бачимо в образах Тома й Гека власні риси, риси своїх друзів, спритних невгамовних фантазерів. Тому що метою письменника було не тільки розважити хлопців і дівчин, але й «нагадати дорослим, якими вони були самі колись, що відчували, як розмовляли й у які дивні авантюри попадали».