Лiтература як мистецство слова відкриває перед читачами дивовижний світ. Це надає
можливість пізнавати сутність людей, їхні уявлення про навколишній світ і
про себе, отримувати цікаві відомості про давні події та героїв різних
часів і народів, про їхні мрії та історію формування життєвих цінностей.
Читання літературних творів має бути осмисленим. Важливо розуміти
позицію автора щодо зображених ним картин життя, з'ясувати, якими є
мотиви вчинків персонажів і причини суперечностей між ними та їхніми
інтересами, за що вони борються, які ідеали захищають і які життєві
цінності відстоюють. Письменники як майстри художнього слова намагаються
так відтворити всю багатогранність життя, різноманітність людських
характерів і безліч подій, щоб це постало в уяві читачів у вигляді живих
картин і викликало в них відповідні почуття і переживання. У цьому
полягає високий виховний потенціал художньої літератури.
Читаючи різні твори, людина не лише уявляє собі зовнішність і
характери персонажів, а й занурюється в їхні думки і почуття, емоційно
переживає те, що з ними відбувається. Симпатії читачів завжди на боці
благородних, мужніх і чесних героїв, у яких вони вчаться сміливості,
людяності, наполегливості в досягненні мети, готовності захищати ідеали
добра і справедливості. І навпаки, ниці вчинки, підступність,
жорстокість персонажів, які завдають багато зла іншим людям, завжди
викликають обурення і засуджуються як таке, чого не повинно бути в
людському житті.