Сядемо вкупочцi тут пiд калиною - і над панами я пан!
Глянь, моя рибонько,- срiбною хвилею стелеться полем туман.
Гай чарiвний, нiби променем всипаний, чи загадався, чи спить.
Он на стрункiй та високiй осичинi листя пестливо тремтить.
Он на стрункiй та високiй осичинi листя пестливо тремтить.
Небо незмiряне, всипане зорями,- що то за Божа краса!
Перлами ясними, ген пiд тополями грає краплиста роса.
Ти не лякайся, що нiженьки босiї вмочиш в холодну росу.