Словосполучення — це сполучення двох або кількох самостійних слів,
пов'язаних одне з одним змістом і граматично. Як і слово,
словосполучення називає певний предмет, ознаку чи дію, проте дає їм
конкретнішу, точнішу назву. Якщо речення є одиницею повідомлення,
служить засобом комунікації (спілкування), то словосполучення — це
номінативна одиниця, одиниця називання, позначення. На відміну від
речення словосполучення не виражає закінченої думки, виступаючи засобом
спілкування лише через речення. Воно позбавлене основної ознаки речення —
предикативності (присудковості). Тому сполучення підмета і присудка не
слід вважати словосполученням: між підметом і присудком існують
відношення, характерні для речення.