Весна
Якось у одне село прийшла Зима. Холодна, сива, сувора і люта. Уся крижана.
Довго ходила, лякала усіх на шляху. А потім вирішила завалити село снігом, щоб ніхто не зміг вибратись із соіх хатинок. Бере у Мороза сніг, витрушує на землю. Майже висипала увесь сніг, а тут щось таке гарне і зелене пролетіло, сніг з дороги зміло. Але ніхто не бачив цього героя.
Розлютилася Зима, насупилася, і почала лютий Вітер звати. Прилетів вітер, а Зима його просить холод зробити, щоби усім у селі було погано. Погодився Вітер, холод зробив. Думали люди, що не виживуть, і почали плакати, Весну звати.
Знову щось зелене і гарне летить, а з нею жайворонки. Це була Весна. Рум'яна, красива, у зеленій сукні.
Сказала Весна, що хоче змагатися з Зимою. Погодилася Зима.
Почали бій. Зима обсипала кригою Весну, але її захищали листя дерев. Потім Весна Сказала пташкам потішити людей, розвеселити їх. Почали жайворонки співати красиві мелодії, і люди почали радуватися.
Злякалася Зима сміху людей, і втекла з села.
І з того часу люблять люди Весну, радіють ій.