Та й, нарешті, за віщо я маю каратись за других? (Леся Українка.)
Художник не здався, одначе, й відкинув облудну містику. (П.Перебийніс.)
Мабуть, ніщо так не радує людський зір, як зримий результат роботи. (Ю.Мушкетик.) .
По вулиці йду і, здається, уперше розплющив я очі на світ. (О. Підсуха.)
Видно , було вже пізно, бо ніде по хатах не світилося. (Панас Мирний.)
Справді , добре сміється той, хто сміється останній. (М. Стельмах.)
Кажуть, що українець співає цілий рік і цілий вік. Так, мабуть, нам від Бога дано.
Кажуть, мудрість приходить з роками. (Л. Дмитренко)