ПІД осінь німець уже не садив грядку, ходив, хитаючись, і харкав кров’ю.
Коли зняли його і взяли на руки, ТО здивувалися, ЩО немає в ньому тіла.
Місто давно не сердилося на німців, удови жаліли їх і роздивлялися картки їхніх дружин і дітей, часом приносили щось з одягу — старий піджак або картуз, та ЩО варену картоплю, на ЩО ті всміхалися, дякували, називаючи вдів «фрау».