1. Слова і словосполучення, що виражають упевненість, достовірність того, про що говориться в реченні: безумовно, безперечно, без сумніву, очевидно, дійсно, справді, звичайно, правда, певна річ: Кожному, звичайно, приємно, коли в кімнаті стоять квіти.2. Слова і словосполучення, що виражають непевність, припущення, гаданість повідомлюваного в реченні: мабуть, може, може бути, здається, як видно, вочевидь:Молоденькі гіллясті берізки, може, тільки вночі покрились листям (Ю. Збанацький).3. Слова і словосполучення, що виражають радість, задоволення, незадоволення, співчуття, жаль, здивування: на жаль, шкода, на радість, на щастя, на сором, дивна річ, як на біду, як навмисне: Населення, на диво, зустріло нас привітно (Я. Баш).4. Слова і словосполучення, що вказують на зв'язок висловлюваної думки з попередньою, на послідовність викладу: по-перше, по-друге, нарешті, інакше кажучи, наприклад, однак, навпаки, таким чином, значить, отже, словом: Тільки в середині червня роботи, нарешті, були завершені.5. Слова і словосполучення, що вказують на джерело повідомлення: з точки зору, на мій погляд, на думку, за повідомленням, як кажуть, як відомо, як зазначено, по-моєму, по-твоєму, по-вашому: Сміх, кажуть, віку додає (Ю. Збанацький).6. Слова і словосполучення, які вживаються для того, щоб активізувати увагу слухача або читача: знаєте, вірите, уявіть собі, зверніть увагу, зрозумійте: Але доля звела нас дуже близько і,повірте, здружила (Ю. Збанацький).Вставні речення здебільшого виражають ті самі значення, що й вставні слова і словосполучення.Вставними можуть бути речення означено-особові (це добре знаю, думаю, як бачите, дозволю собі сказати, нагадаю ще раз), неозначено-особові (як про це кажуть, як про це думають), безособові (нам думається, треба сказати).Вставні слова, словосполучення і речення найчастіше відокремлюються комами:Справді, хвилин за десять у сусідній кімнаті почулися голоси (С. Журахович); Перші олімпійські ігри, за народними переказами, відбулися 776 року до нашої ери.Вставні слова і речення, що виражають додаткові повідомлення чи побіжні зауваження, виділяються дужками або, рідше, тире. Стоять вони або в середині речення, або в кінці:У всьому світі (не секрет!) зростає наш авторитет (С. Олійник); Пишу листа із Кабарди (тобі земля ця невідома) (М. Нагнибіда); Ще недавно у віконце кожен день дивилось сонце, а тепер — пора настала — хуртовина загуляла (Янка Купала).