Байрон
увійшов у світову літературу яскравим новатором, вільним, сильним поетом. У
першому періоді творчості Байрона ще немає оригінальності. Він наслідує Бернсу.
Вірш «Хочу дитиною бути я вільною» написано в наслідування цьому шотландському
поетові. Ліричний герой бажає порвати зі світом, титулом, товаришами і з усім
родом людським, так як не може жити серед рабів. Він хоче злитися з природою,
де все «гармонійне і немає брехні».
Сильний вплив на Байрона надали поети епохи Класицизму і
Просвітництва. Романтизм поета позначається не в запереченні класицизму, а у
відтворенні його. Йому близька форма класичних віршів, наприклад, «На смерть
майстра Фокса». У тематичному відношенні перші вірші Байрона – про рідний дім,
школу, університет, любов, а також переклади творів давніх авторів.
Другий період позначається у Байрона самим значним твором –
«Паломництво Чальда Гарольда». У сучасників він мав фантастичний успіх. Цей
твір відповідає заповітним сподіванням сучасників, в ньому порушені найболючіші
питання часу. У поемі відбилися настрої розчарування, які широко поширюються в
Європі після краху волелюбних ідеалів французької революції. Загальною темою
поеми є трагедія післяреволюційної Європи, чий визвольний порив завершився
пануванням тиранії.
В основу твору ліг розрізнений щоденник записів Байрона в
подорожі. Але є єдиний стрижень, сполучна ланка – образ головного героя.
Художник перебував ніби на зламі двох епох, його погляди суперечливі. Байрон
більше сучасників зберігає спадкоємність з естетикою класицистів, освічених
ідеями 18 століття. Вона виражається насамперед у тому, що поет був
прихильником мистецтва розумного, ясного, насиченого думкою і надав прямий
моральний вплив на читача. У цьому сенсі Байрон був ворожий романтичній
концепції мистецтва.
У «Паломництві Чальда Гарольда» Байрон наслідував класичним канонам. Автор
уважний до відтворення високих, героїчних сторін дійсності, осмислення в
класичному світлі минулого і сьогодення. Поема відрізняється піднесеністю
поетичного словника і образної системи. Тоді чому ця поема – шедевр романтичної
літератури? Тому, що сучасники Байрона зіткнулися з новим, незвичним явищем. Їх
вразив вигляд головного героя, якого не знала класична література. Він не був
схожий на героя класицизму. Слабкий, грішний, у всьому зневірений, Чальд
Гарольд відправився в далеку дорогу, слухняний лише покликам серця. У нього
немає задумів і завдань. Але мандрівник стає свідком гноблення, боротьби.
Завдяки прийому подорожі ми бачимо страждання Іспанії,
громадянську війну в Албанії, Греції. Все це описується в романтичній
живописній манері, з великою кількістю літературних відступів, вносить в поему
пристрасно-ліричний тон, шаленість у вираженні емоцій.
Байрон завжди вимагав правдивості в зображенні явищ . До кінця
свого життя він був справжнім патріотом Англії. Всією своєю творчістю він
доводив необхідність боротьби з насильством і злом. Поет завжди виступав за
свободу вибору, дій кожної людини. Ніхто так, як він, не показував характер
людини в її глибоких суперечностях.
У своїй творчості Байрон торкався психологічних та суспільних питань. Поет став
для своїх читачів зразком чесності і незалежності. І зараз Байрон продовжує
залишатися для нас мудрим наставником.