Сьогодні, я прокинувся ще вдосвіта, щоб помилуватися красою зимового ранку.
Природа ще не зовсім отямилася після нічного сну, але вже на горизонті показалися перші промінці сонечка. Стає все світліше і світліше. Лід на річці поблискує сріблом у променях вранішнього сонця. Сніг іскриться, неначе посміхається природі. За якусь мить сонце, мов велика діжа освітлює землю неповторною усмішкою. Природа вітає свого вірного приятеля - чарівне сонечко, а те в свою чергу заливається сміхом.
На гілочці покритій інеєм сидить снігур з червоною, як полум*я грудкою і з цікавістю роззирається навколо.
Дивлячись на цей прекрасний зимовий ранок, на душі стає так затишно і хороше, що хочеться радіти життю і найкращим моментам!