ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ
РІДНА МОВА
0мово рідна!
В рідній хаті,
як джерело із глибини,
в голодні дні, у дні багаті,
1на дощі, і при багатті,
ти від колиски до труни.
Хоч не чужою чужиною
чужі були і є мені,
немов луною голосною
твої лунають голосні!
Озвуться чистими тонами
їм приголосних сто рядів,
басами і напівбасами —
м’які, сонорні і тверді!
Не посоромлять ні на йоту
йотовані могутній плин
пісень великого народу
із краю сонця і калин.
Лише у пору листопаду
шумлять шумливі у журбі...
Моя заступнице й порадо,
Безсмертя суджене тобі.
Бо ти —
як мати в рідній хаті,
як джерело із глибини,
в голодні дні, у дні багаті,
і на дощі, і при багатті,
ти —
від колиски до труни!..