Ответ:
Коли з осінніх дерев почали обсипатися листя, над станцією полетіли дикі гуси. Їм належало зробити далекий шлях, і летіли вони неквапливо, витримуючи лад. Вранці та вдень у холод-
Новато чистої блакиті неба видно було темні точки гусячих зграй, чулося гучне гoгoтaніе. Коли порив зустрічного вітру збивав молодих гусей, вони, ламаючи лінію ладу, тривожно кружляли над
степом. Старий ватажок, стривожений і сердитий, кликав їх різким гортанним криком, і вони поверталися на свої місця. зграя летіла далі в оповиті білої серпанком синяву, разом з гусьми відлітало літо (За В. Закруткінім).