Ответ:
Про вовків ми знаємо багато, і вони часто є героями казок, оповідань, повістей. Змальовують їх по-різному. У казках вовки зазвичай дурні, лихі, ворожі людині. У творах Е. Сетон-Томпсона і Джека Лондона — розумні, кмітливі, благородні, вірні, допомагають людям і багато страждають. Про незвичного вовка розповідає й у своєму оповіданні «Сіроманець» М. Вінграновський.
Це був найстаріший вовк у світі, гроза місцевих лісів, який наводив жах на людей і тварин. Його прозвали Сіроманець, адже відомо, що це постійний епітет сірого вовка в народних казках.
Сіроманець упродовж тривалого часу був вожаком зграї, і йому корилися усі вовки. А тепер він зістарівся, осліп, заслаб, хоча залишився так само нескореним, як і раніше. Був у нього давній ворог серед людей — Чепіжний. Колись давно Сіроманець украв у нього козу і з’їв її. Все-таки він звір хижий, йому їсти треба. А Чепіжний затаїв зло на вовка і понад усе бажав вбити Сіроманця. Він і ями копав на нього по лісосмугах, і полював на нього. Хоча люди теж вчинили жорстоко з вовком, перебивши його зграю і вовченят. От і залишився Сіроманець самотнім на старість.