Жанр: автопортрет, медитація
Ліричний герой і є сам автор.
З одного боку поет син природи, який живе нею, а з іншого язичник. Який поклоняється сонцю, землі і вірить в прадавні вірування.Для того аби ще краще змалювати красу природи автор використовує художні засоби. Наприклад епітети весняне похмілля та срібні клени. Використовує інверсію(непрямий порядок слів) червоні клени й клени срібні. Риторичні запитання: "Дочасності красо незлибна. невже ж тобою не п*яніти?".
Віршований розмір: 5-ти стопний ямб.